Ситуації, коли оригінал документа, що підтверджує право власності на нерухомість загублено, зіпсовано чи пошкоджено, є доволі частими, особливо в умовах війни. Але є різниця в процедурах відновлення правовстановлюючого документа, який видали до 1 січня 2013 року та після цієї дати. Як діяти в обох випадках, роз’яснюють юристи Української Гельсінської спілки з прав людини.

 

Якщо правовстановлюючий документ видали після 1 січня 2013 року

 

Державна реєстрація права власності, згідно з Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», з 1 січня 2013 року проводиться на підставі документів, що підтверджують виникнення, перехід чи припинення такого права, за результатом проведення якої, видається інформація з Державного реєстру прав.

Так, наприклад, документами, які посвідчують право власності, можуть бути:

 

договір купівлі-продажу,

договір дарування,

свідоцтво про право власності,

свідоцтво про право на спадщину тощо.

Якщо відомості про певне речове право на нерухоме майно внесені до Державного реєстру прав, а правовстановлюючі документи, на підставі яких така реєстрація була проведена, втрачені чи пошкоджені, не треба робити ніякі додаткові дії, щоб «продовжити існування факту державної реєстрації відповідного речового права».

 

Окремо звертаємо увагу на те, що відсутня необхідність відновлення свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих протягом 2013-2015 років.

 

Відомості про документ, що підтверджує право власності, мають зберігатися у Державному реєстрі прав, а тому не треба отримувати дублікати свідоцтв про право власності на нерухоме майно, що були видані протягом 2013-2015 років.

 

У випадку ж відсутності відомостей про речові права на нерухоме майно в інформаційних системах, слід користуватись загальним правилом, яке регулює порядок відновлення втрачених, пошкоджених документів (тобто дублікат втраченого документа може видати той суб’єкт, який видав такий документ).

 

Як відновити правовстановлюючий документ, виданий до 1 січня 2013 року

 

У разі втрати або пошкодження документа про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року, дії визначаються у Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженому Постановою Кабміну від 25 грудня 2015 року № 1127. 

 

Державний реєстратор для відновлення права на власність (або користування) земельної ділянки чи нерухомості, використовує відомості з Державного земельного кадастру або з Реєстру прав власності на нерухоме майно (він є архівною складовою частиною Державного реєстру прав), а також паперові документи: реєстрові книги, реєстраційні справи, які вели спеціалісти бюро технічної інвентаризації.

 

Тож, у разі, якщо у заявника збереглися копії примірника втраченого, пошкодженого чи зіпсованого державного акта, свідоцтва про право власності на нерухоме майно, то їх також варто подати державному реєстратору від час процедури відновлення документів.

 

Державна реєстрація прав в такому випадку проводиться виключно за умови встановлення державним реєстратором наявності зареєстрованих речових прав на підставі таких документів у Державному земельному кадастрі чи в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, або на паперових носіях інформації.

 

Якщо таким майном є завершений будівництвом об’єкт чи об’єкт незавершеного будівництва, – відновлення документів відбувається також за наявності відомостей про його технічну інвентаризацію, отриманих державним реєстратором з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. При цьому обов’язково у Держреєстрі зазначається інформація про втрату, пошкодження чи зіпсування відповідного документа.

 

Державна реєстрація права власності проводиться у ЦНАПі за місцем вашого проживання. Строки проведення цієї дії — 5 робочих днів з моменту подання заяви. Нагадаємо, що переселенці отримують адміністративні послуги за місцем свого фактичного проживання завдяки довідці ВПО.

 

В якому випадку доведеться звертатися до суду

 

Якщо немає можливості отримати дублікат втрачених, пошкоджених чи зіпсованих документів, то треба буде звертатися до суду. Залежно від того, з якої причини відсутні правовстановчі документи, визначається майбутній алгоритм дій у судовому порядку. Заявами, що подаються до суду, можуть бути:

 

• заяви про визнання права власності на майно,
• заяви про встановлення юридичного факту,
• заяви про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом витребування правовстановлюючих документів на майно, відповідно до обставин, які склалися у заявника.

 

Джерело: Мережа правового розвитку