Перша емоційна допомога під час стресу, кризових і травматичних подій: алгоритм дій

Щоб впоратися зі стресом самостійно та підтримати своїх близьких у нинішні складні часи, корисно знати основні методи емоційної допсихологічної підтримки*. Експерт Запорізької ГО «СТЕП» Олексій  Агєнтаєв підготував поради, які допоможуть стабілізувати людину у стресовій, травмуючій чи кризовій ситуаціях і значно зменшити рівень психологічної травматизації.

 

Олексій  Агєнтаєв, експерт ГО “СТЕП”.

Пам’ятка-інструкція з надання першої емоційної допомоги при настанні стресових, кризових і травматичних подій

 

(для фахівців психологів, волонтерів і просто тих, хто поруч)

 

Я тут/контакт. Ви говорите, що ви поруч, що людина не самотня. Ви бачите, відчуваєте наявність прямого зв’язку з травматичною подією (епізодом), але обов’язково фіксуєте відсутність фізичної травми (тілесної), яка потребує медичного втручання.

 

Стимуляція. Принцип «Приєднання та ведення». Слід заохочувати людину до активної самостійної дії, допомагаючи собі та іншим.

Мета допомогаючого — бути активним: якщо постраждалий сидить, то той, хто надає допомогу, теж сидить, якщо постраждалий перебуває в русі, то фахівець, приєднуючись, також перебуває в русі, поступово сповільнюючи темп.

«Я з Вами, Ви не один… Я … ім’я… Я хочу Вам допомогти».

 

Питання-спілкування НЕ повинне бути емоційним. Питання — прості та відкриті. Пам’ятати, що в такому стані людина дуже навіювана (говоріть правду чітко, коротко і директивно).

Важливо розповісти, що сталося ДО і ПІСЛЯ події, підкреслити що подія закінчилася. Все позаду.

Якщо людина в стані ступору, застосуйте техніку «Три ТАК». Необхідно поставити послідовно три простих питання, на які постраждалий з великою ймовірністю відповість «Так». Сфокусувати постраждалого насамперед на фізичних відчуттях.

Наприклад, взяти його за руку та попросити потиснути вашу руку. Тим самим фахівець сприяє поверненню контролю потерпілому та активізує здатність до відчуття свого тіла.

За можливості зверніться з питанням, яке передбачає вибір, або проханням, яке постраждалий може виконати. Наприклад, налити в склянку води для себе, вибрати, що він хоче пити —  чай чи каву, розповісти куди він піде, тільки-но відчує себе краще.

Уникайте конфронтації, підтримуйте будь-які позитивні зміни у поведінці людини, заохочуючи словами та жестами.

Чого не варто робити під час надання першої психологічної допомоги:

 

  • Запитувати людину про її почуття.
  • Давати марні обіцянки й надавати неправдиву інформацію.
  • Силоміць надавати допомогу, бути нав’язливим та занадто наполегливим.
  • Змушувати людей розповідати їхні історії або розповідати їх без дозволу іншим.
  • Засуджувати людину за вчинки чи почуття: «Ви не повинні так думати» або «Радійте, що вижили».
  • Перебивати, підганяти розповідь людини (наприклад, дивитися на годинник).
  • Торкатися людини, якщо не впевнені, що це припустимо.
  • Використовувати складні терміни.
  • Розповідати про власні проблеми.
  • Говорити про людей негативно (наприклад, називати їх «несповна розуму» або «навіженими»).

 

* Посилання на корисні ресурси з психологічної допомоги під час війни —  тут.

 

Читайте також: «Швидка» психологічна допомога під час війни: як підтримати себе та інших

 

Матеріал створено за підтримки міжнародної благодійної платформи GlobalGiving, Фонду Чарльза Стюарта Мотта. Зміст публікації є виключно відповідальністю громадської спілки «Мережа правового розвитку».

 

Джерело: Мережа правового розвитку 

 

Чи допоміг вам цей сайт?